8 березня на Третьому міжнародному саміті з редагування геному людини в Лондоні, японські дослідники поділились результатами своїх досліджень, ще не опублікованих і ще далеких від використання на людях. Вже зараз вчені кажуть, що їхня розробка відкриває нові можливості лікування безпліддя.

Над цим досягненням вчені працюють роками. 2018 року інша команда повідомила про використання стовбурових ембріональних клітин, виготовлених з сперми або яйцеклітин, для створення дитинчат з двома батьками або двома матерями. Щуренята від двох матерів дожили до дорослого віку та були плідними, а от цуценята з двома батьками прожили лише кілька днів.

У 2020 році команда під керівництвом біолога розвитку Кацухіко Хаяші, який зараз працює в Осакському університеті в Японії, описала генетичні зміни, необхідні для дозрівання клітин у яйцеклітини in vitro. Ця ж команда 2021 року повідомила, що їй вдалось реконструювати середовище яєчників миші для вирощування яйцеклітин, які діють здорове потомство.

Взявши попередні результати на озброєння Хіяші з командою розпочали процес створення яйцеклітин з клітин дорослого самця. Вчені взяли клітини шкіри дорослого самця, перетворили їх на стовбурові плюрипотентні клітини. Отримані клітини містили XY набори хромосом, тож вчені модифікували їх, видаливши Y, та подвоївши Х хромосому. Потім клітини культивували в органоїді яєчника та запліднили нормальними, не модифікованими сперматозоїдами іншого самця. Врешті, отримані 600 ембріонів були імплантовані сурогатним самкам.

Вижило лише 7 ембріонів, які народились, досягли дорослого віку та дали здорове потомство. Виживаність склала всього 1%, але й ці результати можна вважати успішними, оскільки лише 5% ембріонів зі звичайних яйцеклітин виживають та дають потомство.

Професор Джордж Дейлі, декан Гарвардської медичної школи, назвав цю роботу «захоплюючою», але додав, що інші дослідження показали, що створення гамет, вирощених у лабораторії з людських клітин, є більш складним завданням, ніж для клітин миші.

Техніка також може бути застосована для лікування важких форм безпліддя, включаючи жінок із синдромом Тернера, у яких відсутня або частково відсутня одна копія Х-хромосоми, і Хаяші сказав, що це застосування було основною мотивацією для дослідження. Звісно, людський організм і генетика набагато складніші за мишачі і необхідно відслідковувати також величезну кількість епігенетичних маркерів.

Зараз він і його колеги намагаються відтворити створення яйцеклітин, вирощених у лабораторії, з використанням клітин людини. Професорка Амандер Кларк, яка працює над вирощеними в лабораторії гаметами в Університеті Каліфорнії в Лос-Анджелесі, сказала, що перенесення результатів роботи на людські клітини було б «великим кроком», оскільки вченим ще належить створити вирощені в лабораторії людські яйцеклітини з жіночих клітин. Вчені створили попередників людських яйцеклітин, але досі клітини зупинялися в розвитку до моменту мейозу, критичного етапу поділу клітин, який необхідний для розвитку зрілих яйцеклітин і сперми.

За матеріалами: TheGuardian