Раніше ми писали про лікування депресії галюциногенними грибами та його успіхи.

Цього разу вчені вирішили з’ясувати, як саме психоделічні речовини впливають на діяльність клітин нервової системи.

Декілька станів психічного здоров’я, включно з депресією та посттравматичним стресовим розладом, пов’язані з хронічним стресом, з часом руйнують нейрони в корі головного мозку. Вчені давно вважали, що відновлення клітин може забезпечити терапевтичні переваги, такі як зниження тривожності та покращення настрою. За результатами оприлюдненого дослідження, психоделіки (включно з псилоцибіном і ЛСД) відновлюють структуру нейронів, сприяючи зростанню гілок нервових клітин, які отримують інформацію, званих дендритами.

Раніше було відомо, що в кортикальних нейронах психоделіки активують певний білок, який приймає сигнали та дає інструкції клітинам. Цей білок, який називається рецептором 5-HT2A, також стимулюється серотоніном, хімічною речовиною що впливає на настрій. Доречі, нагадаємо, що за останніми даними серотонінова теорія депресії піддається сумнівам.

Дослідження 2018 року показало, що серотонін не змушує нейрони рости, він просто впливає на їхню активність. Ця знахідка «справді змусила нас почухати потилиці», — каже хімічний нейробіолог Девід Олсон, директор Інституту психоделіків і нейротерапії Каліфорнійського університету в Девісі.

У своєму дослідженні науковці вивчали, яким чином впливають речовини на нейрони та наслідки такого впливу. Серотонін краще «вмикав» рецептори, проте не змушував нейрони рости. Молекули психоделіків, завдяки своїй ліпідній будові легко проникали всередину клітини і стимулювали формування нових дендритів. Подальші дослідження показали, що більшість рецепторів 5-HT2A міститься саме всередині клітин.

Коли вчені штучно моделювали кортикальні нейрони, зробивши в них шлюзи для проникнення серотоніну в середину клітини, ефект був вражаючим – відбувся ріст клітин. Також вчені спостерігали антидепресантну дію у мишей. У модифікованих для потрапляння серотоніну в середину нейронів мишей спостерігалась більша жага до життя – вони не здались швидко при зануренні в воду, на відміну від групи тварин яка просто отримувала серотонін. В експерименті науковці довели, що чим довше миші топчуться у воді, тим ефективнішим буде антидепресант, показуючи, що внутрішній доступ до рецепторів 5-HT2A є ключовим для можливого терапевтичного ефекту.

Оскільки серотонін не може досягати рецепторів 5-HT2A у типових кортикальних нейронах, Олсон припускає, що рецептори можуть реагувати на іншу хімічну речовину, яку виробляє організм. Інші ж науковці висловлюють думку, що внутрішньоклітинні рецептори є таким собі пулом, запасним варіантом, коли зовнішні рецептори руйнуються.

У будь-якому випадку розуміння клітинних механізмів потенційних терапевтичних ефектів психоделіків може допомогти вченим розробити безпечніші та ефективніші методи лікування розладів психічного здоров’я.

За матеріалами: ScienceNews