Принципи доказової медицини на яких ґрунтується надання медичної допомоги в світі і в Україні є основною засадою навчання, розвитку і професійної діяльності медичної спільноти. Нажаль, трапляються клінічні випадки, коли лікарі безсилі та розводять руками. Проте, часом, таке безсилля є результатом недостатньої діагностики та неправильної діагностики.

У січні японські лікарі оприлюднили саме такий клінічний кейс.

Вагітна пацієнтка 37 років, на 30-му тижні вагітності звернулась до лікарів зі скаргами пустульозний висип на тулубі, руках і ногах. Під час огляду лікар з’ясовав що свербіж і висип турбують пацієнтку вже близько 4 місяців. Папули, вузлики та фолікулярні пустули з навколишньою еритемою були описані на тулубі, руках і ногах, без уражень на долонях і підошвах.

За час хвороби жінка вже зверталась за медичною допомогою, їй були рекомендовані глюкортикостироїди місцево та всередину. Проте, таке лікування не дало жодного ефекту. Попередній діагноз звучав яв «поліморфне висипання вагітних».

У перший прийом лікарем було прийняте рішення про біопсію, яка виявила субепідермальні пустули та перифолікулярну нейтрофільну інфільтрацію (фарбування гематоксиліном та еозином). Фарбування за Грамом, фарбування періодичною кислотою–Шиффа та фарбування метенаміном сріблом Грокотта були негативними. Встановлено дагноз «атопічний висип вагітності», який є найпоширенішим дерматитом вагітних. Він включає екзему, свербіж і, як видно в цьому випадку, сверблячий фолікуліт. Атопічний висип під час вагітності зазвичай пов’язаний з атопією в анамнезі, якої у цієї пацієнтки не було. Стан не становить ризику для плоду. У зв'язку з вираженим свербіжем пацієнтці призначили циклоспорин і підвищену дозу глюкокортикоїдів для прийому в середину.

Біопсія ураженої ділянки була надзвичайно важливою у випадку пацієнтки, вона допомогла виключити інфекційні ураження, та небезпечні аутоімунні стани, що в свою чергу, призвело до правильного діагнозу та одужання пацієнтки.

За матеріалами: New england journal of medicine