Співробітниця однієї із київських лікарень.
Фото ВООЗ/О.Власова.
Він пролежав у лісі близько трьох днів. Після того, як його привезли, він не розмовляв ще три доби, ховаючись під ковдрою на лікарняному ліжку. Ми зробили електрокардіограму і виявилося, що у молодого хлопця трапився серцевий напад. Кардіологи не могли повірити діагнозу і повторювали: "Як таке можливо? Йому лише 22 роки".
У бомбосховищах люди вдихають грибкові спори
Через війну медичним працівникам країни доводиться брати він нові функції й освоювати нові методи роботи, виявляючи винахідливість і самовідданість захисту та лікування своїх пацієнтів. Лікар-інфекціоніст Ольга, яка раніше займалася лікуванням пацієнтів у зонах підвищеного ризику COVID-19, повернулася до роботи у лікарні, розташованій у центральній Україні.
Після знайомства з юнаком, який постраждав від вибухової хвилі, вона вирішила відмовитися від приватної практики і присвятити себе допомоги нужденним.
Коли Ольга опублікувала в соціальних мережах інформацію про те, що пропонує свої послуги як спеціаліст з інфекційних захворювань, вона почала отримувати до 150 повідомлень на день з проханням поставити діагноз і дати рекомендації щодо лікування цілого ряду захворювань.
Деякі з тих, хто звертався до неї, вже покинули свої будинки і перебралися до центральної України, проте багато інших, як і раніше, перебувають у районах, які значно постраждали від бойових дій і відрізані від пунктів надання медичної допомоги. Вона допомагає їм як особисто, так і дистанційно, проводячи консультації по телефону та по можливості спрямовуючи їх до інших фахівців.
До нас до лікарні надходить багато переміщених осіб, які втекли з таких міст, як Маріуполь, Харків та Чернігів. Я роблю все можливе, щоб допомогти їм, незалежно від їхнього стану. Найчастіше до нас надходять маленькі діти.У бомбосховищах люди вдихають грибкові спори, і якщо вони мають хронічні захворювання, їх стан часто погіршується. Іноді вони надходять із затяжними захворюваннями, такими як пневмонія, ниркові інфекції та гострі алергічні реакції. Я приймаю всіх.
Київські лікарі – на своєму місці
Лідія – заступник головного лікаря однієї із лікарень Києва. У мирний час при лікарні працювало 18 клінік, але після початку військових дій усі ресурси були спрямовані на функціонування самої лікарні. Незважаючи на те, що багато співробітників, які працювали в районах під Києвом, які зазнали сильних обстрілів, були змушені евакуюватися, основна частина персоналу залишилася.
Загалом ми лікуємо людей зі звичайними захворюваннями, такими як інсульти та інфаркти, а також надаємо допомогу тим, хто потребує термінової операції.Ми стабілізуємо їх стан, а потім їх евакуюють до інших центрів для проведення інтенсивної терапії та подальших планових операцій.Крім того, волонтерські організації вивозять дорослих та дітей на реабілітацію до Італії.
Незважаючи на численні труднощі, українські медики працюють спільно та надають один одному моральну підтримку. На фото: медсеста Інституту епідеміології, Київ, Україна.
Фото ВООЗ/О.Власова.
Зараз почувши звуки повітряної сирени люди намагаються якнайшвидше сховатися в сховищах, тому відвідування планових консультацій відбувається вкрай рідко.Хоча за останні два тижні у нас бували випадки, коли люди приводили дітей на планову вакцинацію, бо турбувалися за їхнє майбутнє здоров'я.
Для забезпечення безперервного медичного обслуговування пацієнтів із хронічними захворюваннями або новими гострими симптомами було створено веб-сайт, через який люди можуть зв'язатися з лікарем для отримання консультації. Крім того, був створений чат, до якого приєдналося багато пацієнтів, які потребують тривалого догляду, але перебралися в інші регіони країни; нині він налічує понад 35 000 учасників.
Незважаючи на численні труднощі, персонал лікарні та волонтери працюють спільно та надають один одному моральну підтримку.
Співробітники продовжують тримати оборону та виконувати свої трудові обов'язки. Навіть деякі з тих, хто вже поїхав, хочуть повернутись, щоб знову приступити до роботи
У ще одній лікарні Києва лікують дорослих та дітей із серцево-судинними захворюваннями, і, незважаючи на наступ російських військ, весь персонал залишився у місті, щоб продовжувати надавати цілодобову медичну допомогу. Замість проведення планових операцій вони виконують одну-дві екстрені операції щодня.
У бомбосховищах люди вдихають грибкові скпори, і якщо вони мають хронічні захворювання, їх стан часто погіршується. На фото: дитину доставлено до однієї з лікарень Львова.
Фото ЮНІСЕФ/В.Москалюк.
Усі члени нашого колективу перейшли в режим надзвичайної ситуації, щоб у разі потреби надавати допомогу.Оскільки пересування містом утруднене, ми вирішили за потреби залишатися на місці – тепер ми практично живемо тут.На даний момент у нас залишилося близько 80 відсотків від колишньої кількості працівників, але ми впораємося завдяки допомозі великої кількості організацій та волонтерів.
Підтримка, яку ВООЗ надає лікарям в Україні.
ВООЗ тісно взаємодіє з Міністерством охорони здоров'я та іншими державними органами України, допомагаючи виявляти потреби системи охорони здоров'я та оперативно надавати необхідну допомогу. ВООЗ відкрила центр операцій у Польщі, налагодила постачання матеріалів для надання медичної допомоги при травмах та пораненнях у більшість українських міст та відправила понад 100 тонн медичного обладнання для закладів охорони здоров'я по всій країні.
В рамках підтримки медичних працівників України, які опинилися у важкому становищі України, ВООЗ також співпрацює з партнерами з метою формування бригад невідкладної медичної допомоги та надання допомоги при лікуванні пацієнтів з травмами та пораненнями.
Джерело — news.un.org
0
