Солдати їх називають своїми янголами-охоронцями, а ворог полює на автомобілі з червоними хрестами.
Медична сумка важить десять кілограмів. Стільки ж “бронік" і каска. Військовій Медсестрі Лоліті всього 22 роки, а вона вже врятувала десятки життів. Рік на передовій. Все через тата Олександра, якого призвали 2014-го. Втім, за два роки, 2016-го, він загинув.
Лоліта більше не хоче втрачати. Але на цій війні, на жаль, так не завжди виходить
Двохсотих їздимо, забираємо. Дивимося, там телефон. Йому дзвонить мама. Це дуже важко.
До такої жорстокої війни, яка зараз на Донбасі, не були готові навіть досвідчені військові медики. Віталію є з чим порівнювати. Він мобілізувався вдруге. За його словами, зараз більше втрат та більше поранених.
Дитячий інфекціоніст із Кропивницького знову повернувся у військо у перший день повномасштабного вторгнення. Знав, на фронті він потрібніший.
Одна людина не може перемогти у війні, але може зробити, щось маленьке, але важливе. Коли кожен по краплинці, то ми можемо зробити вже величезну справу.
Вони це роблять мовчки і швидко. Інколи, аби не зупинилось серце у важкопораненого солдата, у медиків є всього кілька хвилин і жодного шансу на помилку. Завдання екіпажів стабілізувати стан бійця до передачі у госпіталь.
Лише ця медрота від лютого витягла з поля бою вже кілька десятків бійців. Хотілося, аби лік поранених і загиблих припинився. Але лікарі знають, на жаль, це ще не кінець. Вони дуже радіють, коли на іншому кінці слухавки ті, кого вони везли у госпіталь, потім кажуть: “Ми живі".
Джерело — tsn.ua
0
