З початку повномасштабної війни в Україні Дніпро стало форпостом, який приймає та надає різноманітну допомогу переселенцям, військовим та іншим людям, які тим чи іншим чином постраждали від бойових дій. Завдяки своєму місцезнаходженню та цілій низці інших причин саме сюди приїжджає величезна кількість людей із «гарячих» точок. Найбільше їх – з Донецької, Луганської та Харківської областей. Фактично сьогодні Дніпро – це межа між відносним миром та війною, між життям та смертю.

Але чим більше людей приїжджає в місто, тим більшої уваги та допомоги вони потребують. Місцева влада та волонтери щодня наполегливо працюють над тим, щоб внутрішньо переміщені особи не потребували нічого. Однак ця робота не має ні нормованого графіка, ні вихідних, а складається з одних лише прострочених дедлайнів, тому допомога у здійсненні допомоги потрібна завжди.

Внаслідок географічного положення – між трьома фронтами – Дніпро та область став гуманітарним транзитним хабом. За два місяці війни вже стало ясно, що наш регіон – чудовий приклад якісної злагодженої координації та взаємодії з переселенцями. Все це заслуга не лише представників правоохоронних органів і влади, а й звичайнісіньких жителів, які докладають величезної кількості зусиль для досягнення таких високих результатів.

За різними підрахунками через Дніпро щодня проїжджає в середньому близько 200-250 переселенців. Більшість із них тікають зі Слов'янська, Лисичанська та Покровська. Проте, у випадках інтенсифікації бойових дій (напр. ракетний удар по залізничному вокзалу в Краматорську або захоплення Запорізької атомної електростанції) їхня кількість різко збільшується.

Станом на середину квітня у Дніпрі зафіксовано понад 60 тисяч вимушених переселенців. Сказати точну цифру важко, оскільки далеко не всі з них офіційно реєструються. Частина людей залишається у Дніпрі надовго, а частина – лише на кілька днів. Ті, хто мають фінансові можливості зняти квартиру, заїжджають цілими компаніями. Всі інші – після декількох діб, прийшовши до тями та отримавши предмети особистої гігієни та одяг, пересуваються далі.

Через великий наплив людей іноді фіксується дефіцит деяких товарів. Міська влада звітує про те, що Дніпро найбільше потребує продуктів харчування (що не швидко псуються, які можна зберегти як стратегічний запас «про всяк випадок») та медикаментах (для лікування онкології, цукрового діабету тощо). Проте, найбільший попит спостерігається на так зване «медичне залізо». Це апарати Ілізарова та все, що використовується при оперативному втручанні після мінно-вибухових травм.

Голова Української асоціації лікарів амбулаторної медицини Артем Сводковський закликав усіх небайдужих надавати допомогу дніпровським організаціям, які опікуються переселенцями, військовими та всіма іншими, хто постраждав від цієї страшної війни.

Зі слів голови ААМ, від підтримки в тилу залежить дуже багато. Він закликає всіх, хто зараз перебуває в Дніпрі, об'єднуватися заради єдиної доброї мети, а всіх, хто не в місті – допомагати, хто чим може.

Для підтримки своєї діяльності Асоціація амбулаторної медицини приймає донати. Будь-який бажаючий можете зробити пожертвування в євро, доларах США та гривні на один із банківських рахунків, всі деталі можна знайти за посиланням – Пожертвування – Асоціація Амулаторної Медицини

Нагадаємо, нещодавно ми писали про те, як справи у великому дніпровському центрі, який приймає переселенців. Ознайомитись з матеріалом можна за посиланням.