Ожиріння, артеріальна гіпертензія, дисліпідемії та гіперглікемія – визнані фактори кардіометаболічних захворювань, які є основними причинами захворюваності та смертності у всьому світі. Особливості раціону харчування є головним чинником, який визначає розвиток метаболічних змін, пов’язаних із порушеннями з боку серцево-судинної системи [1]. Деякими дослідженнями раніше встановлено зв’язок між споживанням молока, молочних продуктів та кардіометаболічними факторами ризику. Зокрема, наголошувалося на тому, що вживання молочних продуктів з високим вмістом насичених жирів може призводити до підвищення рівня загального холестерину та пов’язаного з цим ризиком серцево-судинних захворювань (ССЗ) [2]. Водночас незважаючи на запропоновані несприятливі ефекти, в великомасштабному метааналізі даних 9 досліджень  (N=57 256) [4] повідомлялося про знижений ризик ССЗ при споживанні молока та молочних продуктів з низьким вмістом жиру. Результати рандомізованих контрольованих спостережень були суперечливими.

Згідно з даними нового рандомізованого дослідження, здійсненого під керівництвом співробітників Університету Редінга (University of Reading), Велика Британія, особи, які регулярно вживають молоко та молочні продукти, мають нижчий рівень холестеролу ліпопротеїдів як низької, так і високої щільності, хоча рівень індексу маси тіла (ІМТ) у них також вищий. Водночас встановлено, що серед тих, хто вживає молоко, ризик розвитку ішемічної хвороби серця (ІХС) є нижчим на 14% [5]. Матеріал опубліковано у виданні «International Journal of Obesity» 24 травня 2021 р.

Матеріали і методи дослідження

Раніше проведеними спостереженнями відмічено зв’язок між збільшенням споживання молочних продуктів та зростанням ІМТ [3]. Враховуючи розбіжності, метою нового дослідження стало всебічне вивчення причинно-наслідкового взаємозв’язку між споживанням молока та розвитком ССЗ, цукровим діабетом (ЦД) ІІ типу та кардіометаболічними факторами ризику, включаючи показники ожиріння, артеріального тиску та маркери хронічного запалення, показники ліпідного та вуглеводного обміну. У ході роботи було здійснено метааналіз даних 417 236 осіб із 3 масштабних популяційних досліджень, а також узагальнених статистичних показників метааналізу декількох консорціумів (N до 1 486 984).

Вихідна теза нової роботи – надмірне споживання молока пов’язане з ризиком кардіометаболічних захворювань. В аналізі даних використовували методи рандомізації Менделя, враховуючи генетичний варіант лактазної толерантності (LCT-13910 C>T, rs4988235) як змінну величину оцінки. Простежено зв’язок генотипу LCT зі споживанням молока та кардіометаболічними характеристиками в метааналізі даних 3 великих популяційних досліджень (N=417 236) із використанням узагальнених показників метааналізів за проміжними ознаками (N=123 665-697 307).

Відповідно до отриманих результатів встановлено, що саме носії алеля Т генотипу LCT частіше споживали молочні продукти (р=7,02·10^-14). Разом з тим наявність алеля Т була пов’язана з більшим високим показником ІМТ  (р_{мета-аналіз}=4,68·10^-12) та більш низьким рівнем загального холестерину (р=2,40·10^-36), холестерину ліпопротеїдів низької щільності – ЛПНЩ (р=2,08·10^-26) та холестерину ліпопротеїдів високої щільності – ЛПВЩ (р=9,40·10^-13). В метааналізі узагальнених показників наявність алеля Т була пов’язана з більш низьким ризиком ІХС (відношення ризиків (ВР) 0,86, 95% довірчий інтервал (ДІ) 0,75–0,99), однак не з ЦД ІІ типу (ВР 1,06; 95% ДІ 0,97–1,16). Крім того, при оцінці двох вибірок методом рандомізації Менделя простежено зв’язок між споживанням молока, більш високим ІМТ (р=3,60·10^-5), вмістом жирової тканини в організмі (загальний жир тіла, ніг, рук і тулуба; р<1,37·10^-6), більш низьким рівнем ЛПНЩ  (р=3,60·10^-6), загального холестерину (р=1,90·10^-6) та ЛПВЩ (р=3,00·10^-5).

Висновки

За словами авторів, проведений аналіз продемонстрував докази генетичної зумовленості взаємозв’язку між генотипом лактазної толерантності, споживанням молока та молочних продуктів, більш високим ІМТ та нижчими показниками загального холестерину в сироватці крові. На думку дослідників, отримані дані за вказаних умов обґрунтовують відсутність  потреби обмежувати споживання молока, враховуючи ризик ССЗ, але передбачувані переваги все ж потребують подальшої оцінки.

Список використаної літератури

1. Cespedes E.M., Hu F.B. (2015) Dietary prevention of obesity and cardiometabolic disease. Nat. Rev. Endocrinol., 11: 448–449. doi: 10.1038/nrendo.2015.88.
2. Drouin-Chartier J.P., Gagnon J., Labonte M.E. et al. (2015) Impact of milk consumption on cardiometabolic risk in postmenopausal women with abdominal obesity. Nutr. J., 14: 12. doi: 10.1186/1475-2891-14-12.
3. Mendelian Randomization of Dairy Consumption Working Group, consortium C (2019) Dairy Intake and Body Composition and Cardiometabolic Traits among Adults: Mendelian Randomization Analysis of 182041 Individuals from 18 Studies. Clin. Chem., 65(6): 751–760. doi: 10.1373/clinchem.2018.300335.
4. Soedamah-Muthu S.S., Verberne L.D., Ding E.L. et al. (2012) Dairy consumption and incidence of hypertension: a dose-response meta-analysis of prospective cohort studies. Hypertension, 60: 1131–1137. doi: 10.1161/HYPERTENSIONAHA.112.195206.
5. Vimaleswaran K.S., Zhou A., Cavadino A. et al. (2021) Evidence for a causal association between milk intake and cardiometabolic disease outcomes using a two-sample Mendelian Randomization analysis in up to 1,904,220 individuals. IJO, May 24. doi: 10.1038/s41366-021-00841-2.

Н.О. Савельєва-Кулик,
редакція журналу «Український медичний часопис»

Джерело: www.umj.com.ua