Неадекватна премедикація належить до анестезіологічного ускладнення, яке знижує ефективність анестезіологічної допомоги та підвищує частоту периоперативних ускладнень [5]. Найбільш проблемною частиною анестезіологічної допомоги залишається вибір оптимальної стратегії знеболювання шляхом застосування препаратів для премедикації з максимальною ефективністю та безпекою для пацієнта. Існуючі можливості фармакокорекції  больового синдрому обмежені серйозними побічними ефектами для пацієнтів (нестероїдні протизапальні препарати та інгібітори циклооксигенази (ЦОГ)-2, опіоїди), коротким терміном дії препарату або необхідністю проведення інтервенційних процедур (місцеві анестетики) [2]. У сучасних поглядах на виникнення больового синдрому увага приділяється нейромедіаторному дисбалансу, який зумовлює ноцицептивний та антиноцицептивний (нейропатичний) компонент болю. На підставі цієї гіпотези отримані результати полегшення болю у пацієнтів після виконання лапароскопії від застосування похідного γ-аміномасляної кислоти гепабентину. Наступник гепабентину — препарат прегабалін зумовлював знеболювальний ефект в 6 разів вищий порівняно з гепабентином [3]. Однак у зв’язку з відсутністю достатнього якісного досвіду застосування прегабаліну питання максимально ефективної та безпечної дози препарату залишається нез’ясованим [1]. Група індійських дослідників на чолі з Танвіром Сінгхом (T. Singh) досліджувала дозозалежний вплив прегабаліну на інтенсивність болю під час оперативного втручання та впродовж 24 год після закінчення [4]. Результати опубліковані в профільному журналі «Клінічна фармакологія в анестезіології» (Journal of Anaesthesiology Clinical Pharmacology).

Методи та результати

У дослідження залучено 90 пацієнтів з показаннями до оперативного лікування холециститу без системних захворювань або з легким перебігом системного захворювання (І та ІІ фізичний статус за класифікацією Американського товариства анестезіологів (ASA). Пацієнти І та ІІ інтервенційної групи отримали за 1 год до початку оперативного лікування по 150 та 300 мг прегабаліну відповідно. Отримані результати порівнювали з плацебо. Основним інструментом оцінювання визначили шкалу оцінки якості життя (VAS) та вербальну оціночну шкалу (VRS). Під час оперативного втручання знеболювальний ефект оцінювали за зміною частоти серцевих скорочень (ЧСС). Первинною точкою дослідження визначено інтенсивність больового синдрому у всіх трьох групах. Вторинна точка дослідження — частота побічних ефектів. Після аналізу даних отримані наступні результати.

1. Оцінювання вираженості болю надало найбільшу відстань між «відсутністю болю» та «виражений біль» в контрольній групі (р˂0,05). Зміна ЧСС у бік зниження відмічена в обох інтервенційних групах, але найнижчі показники зафіксовані у пацієнтів ІІ групи. В жодній групі не виявлено статистично значущих коливань артеріального тиску.
2. Частота додаткового знеболення шляхом застосування синтетичних опіоїдів виявилася нижчою в ІІ групі (282,33 мг). Доза опіоїдів в І та контрольній групі була відповідно 292 та 322 мг (р=0,0001).
3. Частота побічних ефектів від застосування прегабаліну асоційована з дозою препарату та виявилася найнижчою в І та контрольній групі.

Висновки

Таким чином, на думку дослідників, премедикація цільовою терапевтичною дозою прегабаліну 150 мг виявилася найбільш ефективною та безпечною для пацієнтів, яким проводили оперативне втручання на органах черевної порожнини шляхом виконання лапароскопії.

Список використаної літератури

1. Agarwal A., Gautam S., Gupta D. et al. (2008) Evaluation of a single dose of pregabalin for attenuation of postoperative pain after laparoscopic cholecystectomy.  J. Anaesth., 101: 700–4. doi: 10.1093/bja/aen244.
2. Kotsovolis G., Karakoulas K., Grosomanidis V. et al. (2015) Comparison between the combination of gabapentin, ketamine, lornoxicam, and local ropivacaine and each of these drugs alone for pain after laparoscopic cholecystectomy: A randomized trial. Pain Pract., 15: 355–63. doi: 10.1111/papr.12183.
3. Sahu S., Sachan S., Verma A. et al. (2010) Evaluation of pregabalin for attenuation of postoperative pain in below umbilical surgeries under spinal anaesthesia.  Anaesth. Clin. Pharmacol., 26: 167–71. doi: 10.4103/joacp.JOACP_440_19.
4. Singh T., Kathuria S., Jain R. et al. (2021) Premedication with pregabalin 150mg versus 300mg for postoperative pain relief after laparoscopic cholecystectomy. Anaesthesiol. Clin. Pharmacol. Oct-Dec 2020; 36(4): 518-523. doi: 10.4103/joacp.JOACP_440_19.
5. Venkateswaran R., Prasad K.N. (2006) Management of postoperative pain. Indian J. Anaesthesia; 50: 345–54. doi: 5455/ijmsph.2014.160220144.

Ю.В. Жарікова
Редакція журналу «Український медичний часопис»

Джерело: www.umj.com.ua