З початку пандемії COVID-19 опублікована значна кількість досліджень, які оцінювали клінічний перебіг захворювання, різні методи лікування, а також ризик інфікування для декретованих груп пацієнтів. Однак й досі відсутні дані, які б оцінювали наслідки перенесеного COVID-19 у пацієнтів, які були потворно госпіталізовані [1].
Сучасні гайдлайни щодо менеджменту пацієнтів з COVID-19 рекомендують призначення дексаметазону у дозі 6 мг/добу протягом 10 днів для пацієнтів з тяжким перебігом захворювання під час їх перебування у лікарні [2, 3]. Проведено дослідження, метою якого була оцінка характеристик пацієнтів з COVID-19, госпіталізованих та виписаних після одужання, які потребували повторної госпіталізації під час другої хвилі COVID-19 [4].
Методи та результати
У дослідження були включені дані пацієнтів, госпіталізованих до лікарні університетського коледжу (University College Hospital) з підтвердженим інфікуванням COVID-19 під час другої хвилі пандемії. Дані були відібрані за період з 1 по 31 грудня 2020 р. Дані про повторну госпіталізацію були зібрані серед когорти пацієнтів, які були повторно госпіталізовані до лікарні протягом 10 днів з моменту виписки.
Загалом у дослідження включили дані 196 пацієнтів з підтвердженим діагнозом COVID-19, з яких 15,3% мали потребу в штучній вентиляції легень, а 63,3% отримували терапію глюкокортикостероїдами (ГКС). Медіана госпіталізації до стаціонару становила 4 дні, медіана тривалості прийому ГКС становила 5 днів. Усі пацієнти були виписані зі стаціонару у грудні 2020 р. На момент виписки всі пацієнти мали прийнятний для подальшого амбулаторного контролю лікування рівень SpO2, який становив ≥92%, а 5,1% пацієнтів продовжували приймати ГКС після виписки.
Із загальної когорти пацієнтів 13,3% знову звернулися в клініку за медичною допомогою, а 10,2% пацієнтів були повторно госпіталізовані. Медіана часу до повторного звернення становила 3 дні. Рівень С-реактивного білка при повторному зверненні був в середньому вдвічі вищим, ніж при виписці, потреба в призначенні ГКС і оксигенотерапії становила 85%, потреба в респіраторній підтримці — 30%.
Серед повторно госпіталізованих пацієнтів тривалість терапії ГКС була коротшою (медіана 2 дні), ніж у пацієнтів, які не були госпіталізовані (медіана 5 днів). При квартальному аналізі оцінка асоціації між тривалістю терапії ГКС і ймовірністю повторної госпіталізації становила 25% (тривалість терапії ГКС 1–3 дні). За даними логістичної регресії, кожен додатковий день терапії ГКС достовірно знижував ризик повторної госпіталізації на 23% (відношення ризиків (ВР) 0,77; 95% довірчий інтервал (ДІ) 0,61–0,92; p=0,012).
Висновки
Результати даного дослідження свідчать, що рання відміна ГКС асоційована з ризиком повторної госпіталізації. Отримані результати свідчать про необхідність призначення більш тривалих курсів ГКС пацієнтам з COVID-19.
Нагадуємо, що результати нещодавнього дослідження свідчать, що показник постковідного синдрому серед виписаних пацієнтів є значним. При цьому ризик його розвитку асоціювався з коморбідною патологією, віком пацієнта та етнічною приналежністю.
- Lavery A.M., Ellyn P.L., Ko Jean Y. et al. (2020) Characteristics of hospitalized COVID-19 patients discharged and experiencing same-hospital readmission — United States, March-August 2020. MMWR Morb Mortal Wkly Rep.; 69: 1695–1699.
- Group The Recovery Collaborative (2020) The RECOVERY Collaborative Group Dexamethasone in hospitalized patients with covid-19 — preliminary report. N. Engl. J. Med.
- Chaudhry , Shawe-Taylor M., Rampling T. et al. (2021) Short durations of corticosteroids for hospitalised COVID-19 patient are associated with a high readmission rate. Journal of Infection, March 10.
- National Institute for Health and Care Excellence (2021) COVID-19 prescribing briefing: corticosteroids. National Institute for Health and Care Excellence.
Анна Хиць,
редакція журналу «Український медичний часопис»
Джерело: www.umj.com.ua
