Фібриляція передсердь (ФП) — стійка вікозалежна надшлуночкова аритмія, поширеність якої в популяції досягає 2% [1]. Внаслідок прогресуючого порушення серцевого ритму виникають гемодинамічні порушення, які зумовлюють тромбоемболічні ускладнення. У результаті ФП призводить до значного підвищення рівня коморбідності та смертності пацієнтів. Зумовлена підвищеним ризиком виникнення тромбоемолізму захворюваність збільшує вартість лікування для пацієнта, створює додаткове навантаження на медичну систему та погіршує якість життя хворих. Складність вчасної діагностики та лікування патологічного стану полягає в тривалому субклінічному перебігу у частки пацієнтів, зумовленому відсутністю структурно-функціональних змін у серці. Відповідно до актуальних узагальнених рекомендацій з метою усунення ФП рекомендовано застосування препаратів з антиаритмічною дією [2]. Однак обмеженість терапевтичного ефекту препаратів з антиаритмічною дією та суперечливе питання їх безпеки для пацієнта, спричинило пошук інших методів лікування ФП, одним з яких є катетерна балонна абляція. Відповідно до сучасних поглядів на механізм виникнення аритмії, велике значення надається формуванню вогнищ гіперзбудливості в легеневих венах, які вважаються головними тригерами порушення серцевого ритму. Отримані результати попередніх досліджень свідчать про ефективність ізоляції легеневих вен з метою лікування ФП [3]. Однак залишається дискусійним питання безпеки методу порівняно з традиційною антиаритмічною терапією. Дослідники на чолі з Джейсоном Андраде (J. Andrade) з Центральної лікарні м. Ванкувер (Канада) вивчали ефективність та безпеку двох методів лікування аритмії — медикаментозного та хірургічного [4]. Результати опубліковані в журналі «Медичний журнал Нової Англії» (New England Journal of Medicine).
Методи та результати
У дослідження було залучено 303 пацієнти з вторинною та пароксизмальною ФП, які не отримували симптоматичного лікування. Пацієнтам інтервенційної групи була виконана кріоабляція легеневих вен. Результати порівнювали з контрольною групою, пацієнти якої отримували фармакологічну корекцію відповідно до актуальних узагальнених настанов. Первинною кінцевою точкою визначили рецидив ФП, тріпотіння передсердь та передсердну тахікардію у період між 90-м та 365-м днем спостереження. Вторинною кінцевою точкою вказали час без ознак тахіаритмії, рецидиву ФП та якість життя. За рік спостереження отримані наступні результати.
- Рецидив тахіаритмії виник у 42,9% пацієнтів інтервенційної групи та у 67,8% пацієнтів контрольної групи (відношення ризиків (HR) = 0,48; 95% довірчий інтервал (ДІ) 0,35–0,66, р<0,001).
- Повторні напади вторинної надшлуночкової тахіаритмії відмічали у 11% пацієнтів інтервенційної групи та у 26,2% пацієнтів контрольної (HR=0,39; 95% ДІ 0,22–0,68).
- При оцінюванні ефективності двох методів лікування ФП в інтервенційній групі виявилося більш ефективним, про це свідчив середній час виникнення тахіаритмії (0%). Тоді як середній час виникнення аритмії в контрольній групі становив 0,13% (міжквартильний інтервал 0–1,6).
- Небажані явища в інтервенційній групі відмічали у 3,2% пацієнтів проти 4% пацієнтів контрольної групи.
Висновки
Таким чином, інвазивний метод балонної кріоабляції виявився не менш ефективним та безпечним у тривалому стримуванні синусового ритму порівняно з традиційною фармакологічною терапією. А на ранніх стадіях ФП балонна кріоабляція асоційована зі статистично значущим зниженням ризику виникнення рецидивів ФП та тахіаритмій. Однак для стандартизації методу необхідні масштабні рандомізовані дослідження, в яких кінцевими точками будуть визначені частота серцево-судинних подій та смерть.
Список використаної літератури
- Andrade J., Khairy P., Dobrev D. et al. (2014) The clinical profile and pathophysiology of atrial fibrillation: relationships among clinical features, epidemiology, and mechanisms. Res., 114: 1453–1468. doi: 10.1161/CIRCRESAHA.114.303211.
- January C.T., Wann L.S., Calkins H. et al. (2019) AHA/ACC/HRS focused update of the 2014 AHA/ACC/HRS guideline for the management of patients with atrial fibrillation: a report of the American College of Cardiology/American Heart Association Task Force on Clinical Practice Guidelines and the Heart Rhythm Society in collaboration with the Society of Thoracic Surgeons. Circulation, 140 (2): e125-e151. DOI: 10.1161/CIR.0000000000000665.
- Packer D.L., Kowal R.C., Wheelan K.R. et al. (2013) Cryoballoon ablation of pulmonary veins for paroxysmal atrial fibrillation: first results of the North American Arctic Front (STOP AF) pivotal trial. Am. Coll. Cardiol., 61: 1713–1723. doi: 10.1016/j.jacc.2012.11.064.
- Andrade J.G., Wells G.A., Dayell M.W. et al. (2021) Cryoablation or Drug Therapy for Initial Treatment of Atrial Fibrillation. Engl. J. Med., 384: 305–315. DOI:10.1056/NEJMoa2029980. www.nejm.org/doi/10.1056/NEJMoa2029980?url_ver=Z39.88-2003&rfr_id=ori:rid:crossref.org&rfr_dat=cr_pub%20%200pubmed
Юлія Жарікова,
редакція журналу «Український медичний часопис»
Джерело: www.umj.com.ua
