Актуальність

Дані літератури свідчать, що одними з найважливіших заходів, спрямованих на модифікацію життя в осіб будь-якого віку, є фізична активність, численні переваги якої підтверджені багатьма дослідженнями. Так, попередні дані демонстрували, що фізична активність позитивно впливає на фактори ризику хронічних захворювань та на передчасну смертність від усіх причин, знижуючи смертність на 72% порівняно з особами, які ведуть малоактивний спосіб життя.

Проведено дослідження, в якому оцінювали ефект від занять високоінтенсивною та помірноінтенсивною фізичною активністю порівняно зі звичайними рекомендаціями з фізичної активності протягом 5-річного періоду на смертність серед осіб похилого віку (вік пацієнтів — 70–77 років).

Дизайн дослідження

Рандомізоване контрольоване дослідження, в якому взяли участь 1567 осіб похилого віку, народжених у 1936–1942 рр. Усіх учасників дослідження було рандомізовано на три групи: перша група високоінтенсивних занять (два заняття на тиждень до досягнення 90% пікової частоти серцевих скорочень (ЧСС), n=400), друга група тривалих тренувань помірної інтенсивності (досягнення 70% пікової ЧСС, n=387), до третьої групи входили особи, яким були надані стандартні рекомендації з фізичної активності (n=780, контрольна група).

Основною кінцевою точкою була вибрана смерть від усіх причин.

Результати

Загалом до дослідження було включено 1567 осіб, середній вік яких становив 72,8 року, 50% (n=790) жіночої статі. Загалом 87,5% учасників дослідження мали хороший показник здоров’я і 80% мали середній/високий рівень фізичної активності на вихідному рівні.

За даними аналізу не виявлено достовірних відмінностей щодо смертності від усіх причин між групами. При аналізі груп високоінтенсивного та помірноінтенсивного тренування виявлено абсолютне зниження смертності на 1,7% після 5 років тренувань у групі високої інтенсивності, порівняно з контрольною групою (коефіцієнт ризику (КР) 0,63, 95% довірчий інтервал (ДІ) 0,33–1,20), та абсолютне підвищення ризику на 1,2% на тлі тренувань помірної інтенсивності порівняно з контрольною групою (КР 1,24, 95% ДІ 0,73–2,10). При проведенні аналізу між групами інтенсивного та помірного тренувань виявлене абсолютне зниження смертності на 2,9% у групі інтенсивних тренувань (КР 0,51, 95% ДІ 0,25–1,02).

Висновок

Відповідно до результатів дослідження, високоінтенсивні та помірноінтенсивні тренування достовірно не впливають на показник абсолютного зниження смертності від усіх причин порівняно із загальними рекомендаціями щодо рівня фізичної активності в осіб похилого (70–77 років) віку. Відзначено зниження смертності в осіб високоінтенсивних тренувань порівняно з контрольною групою.

Нагадуємо, що результати попередніх досліджень демонстрували, що велоспорт пов’язаний з нижчим ризиком смерті від усіх причин та серцево-судинної смерті серед хворих на цукровий діабет незалежно від занять іншими видами фізичної активності.

• Lear S.A., Hu W., Rangarajan S. et al. (2017) The effect of physical activity on mortality and cardiovascular disease in 130 000 people from 17 high-income, middle-income, and low-income countries: the PURE study. Lancet, 390: 2643–2654. doi:10.1016/S0140-6736(17)31634-3 pmid:28943267.
• Piercy K.L., Troiano R.P., Ballard R.M. et al. (2018) The Physical Activity Guidelines for Americans. JAMA, 320: 2020–2028. doi:10.1001/jama.2018.14854 pmid:30418471.
• Stensvold D., Viken H., Steinshamn S.L. et al. (2020) Effect of exercise training for five years on all cause mortality in older adults—the Generation 100 study: randomised controlled trial. BMJ, 371: m3485. doi: https://doi.org/10.1136/bmj.m3485.

Анна Хиць