Актуальність

Відомо, що інгібітори натрій-глюкозного котранспортера 2-го типу (іSGLT2) знижують рівень глюкози у плазмі крові шляхом інгібування її реабсорбції в проксимальних канальцях та зниження ниркового порогу виведення глюкози, що, відповідно, приводить до діуретичного ефекту та зниження рівня артеріального тиску. Таким чином, застосування іSGLT2 знижує ризик розвитку інфаркту міокарда, інсульту та серцево-судинних ускладнень. До додаткових ефектів застосування препаратів цієї групи належать зниження частоти госпіталізацій з приводу серцевої та ниркової недостатності, а також зменшення маси тіла та протеїнурії.

Однак застосування іSGLT2 також пов’язано з підвищеним ризиком розвитку серйозних небажаних явищ, в тому числі діабетичного кетоацидозу та сечостатевої інфекції. Крім того, у дослідження CANVAS, в якому оцінювали вплив застосування канагліфлозину на серцево-судинні результати, було виявлено підвищений ризик ампутації порівняно з плацебо. Дослідження CANVAS складалося з двох рандомізованих досліджень, в які включено дорослих пацієнтів із супутнім серцево-судинним захворюванням або множинними факторами ризику їх розвитку.

Оскільки ці фактори ризику є найвагомішими факторами для всіх дорослих пацієнтів із цукровим діабетом, важливим питанням є визначення загального ризику ампутації серед пацієнтів літнього віку з супутніми серцево-судинними захворюваннями. Таким чином, проведено нове дослідження, метою якого була оцінка ризику ампутацій нижніх кінцівок на фоні прийому канагліфлозину.

Методи

Проведено популяційне когортне дослідження на основі трьох баз даних — Optum Clinformatics Data Mart Database, IBM MarketScan та Medicare. Були включені пацієнти, які вперше почали прийом канагліфлозину у період 2013–2017 рр. у США. Пацієнти, які почали прийом канагліфлозину, були зіставлені у співвідношенні 1:1 з пацієнтами, яким вперше призначали іSGLT2. Пацієнтам розраховано ризик розвитку ампутації нижніх кінцівок на 1000 людино-років.

Усіх пацієнтів рандомізовано на 4 групи:

• 1-ша група: пацієнти віком <65 років без серцево-судинних захворювань на момент включення в дослідження;
• 2-га група: пацієнти віком <65 років із зазначенням в анамнезі на серцево-судинні захворювання;
• 3-тя група: пацієнти віком >65 років без серцево-судинних захворювань;
• 4-та група: пацієнти віком >65 років із супутніми серцево-судинними захворюваннями.

Результати

Загалом до дослідження було включено 310 840 пацієнтів, які отримували терапію канагліфлозину або інший препарат групи іSGLT2.

Результати дослідження, що ризик розвитку ампутацій кінцівок становив у:

• 1-й групі — вищим на 9% на тлі терапії канагліфлозином (коефіцієнт ризиків (КР), 1,09 (95% довірчий інтервал (ДІ) 0,83–1,43), різниця ризиків (РР) 0,12 (95% ДІ –0,31…–0,55);
• 2-й групі — на 18% (КР 1,18 (95% ДІ 0,86–1,62)), РР 1,06 (95 % ДІ –1,77…–3,89);
• 3-й групі — на 30% (КР 1,30 (95% ДІ 0,52–3,26)) РР 0,47 ( 95% ДІ –0,73…–1,67);
• 4-й групі — на 73% (КР 1,73 (95% ДІ 1,30–2,29)), РР 3,66 (95% ДІ 1,74–5,59).

Висновки

Результати проведеного дослідження продемонстрували, що ризик ампутації нижніх кінцівок на фоні прийому канагліфлозину є невеликим і пов’язаний із віком пацієнтів >65 років та супутніми серцево-судинними захворюваннями.

• Fralick M., Kim S.C., Schneeweiss S. et al. (2020) Risk of amputation with canagliflozin across categories of age and cardiovascular risk in three US nationwide databases: cohort study. BMJ, 370: m2812. doi: https://doi.org/10.1136/bmj.m2812.

Анна Хиць