Актуальність

Одним із найактуальніших питань сучасної кардіології є лікування хронічної серцевої недостатності зі зниженою фракцією викиду (ХСНзФВ). На сьогодні відомі лише деякі патогенетичні фактори виникнення серцевої недостатності, один з яких — неспецифічне запалення. Попередні біохімічні дослідження встановили зв’язок між активацією імунної відповіді в міокарді та прогресуванням дисфункції лівого шлуночка. Однак питання застосування імуномоделюючих препаратів залишається невизначеним, оскільки ефективність імуномодуляторів у лікуванні пацієнтів із ХСНзФВ виявилася неоднозначною й не призвела до клінічно значущих ефектів. Іншою відомою патогенетичною ланкою виникнення серцевої недостатності вважається зниження скоротної здатності серцевих міофібрил. Попередньо отримані результати доклінічного дослідження ефективності молекули данікамтиву у собак із серцевою недостатністю зі зниженим викидом, в яких виявлено зниження летальності (р<0,05). Фармакологічна дія данікамтиву полягає у вибірковому підвищенні активності серцевого актиноміозину — складного білка м’язових волокон, що зумовлює їх скоротну здатність. З метою довести ефективність застосування активатора актиноміозину у пацієнтів із ХСНзФВ група дослідників на чолі із Соломоном Скоттом (Scott D. Solomon), Медичний коледж Гарварда, місто Бостон, США, провели поточне клінічне дослідження другої фази щодо вивчення ефективності лікування данікамтивом пацієнтів із несприятливим прогнозом хронічної серцевої недостатності. Результати опубліковані в червневому випуску «European Journal of Heart Failure» (Європейський журнал з вивчення серцевої недостатності).

Результати

Загалом до рандомізованого дослідження було залучено 40 пацієнтів  віком 60 років, з яких у 48% відзначали клініку ішемічної хвороби серця та лівошлуночкової недостатності із серцевим викидом 32%. Усіх учасників з інтервенційної групи (30 осіб) розподілили на три підгрупи залежно від дози препарату, тривалості та режиму застосування.

Досліджували безпеку і переносимість препарату. Додатково вивчали профіль безпеки данікамтиву та ймовірність виникнення несприятливих змін на електрокардіограмі.

Попри значну кількість побічних ефектів, вони виявилися мінімально небезпечними. Серед них найчастіше виявляли такі:

• підвищення рівня трансаміназ;
• контактний дерматит;
• втомлюваність.

В інтервенційній групі отриманий дозозалежний ефект збільшення систолічного обсягу серця (р<0,01).  Шляхом проведення ехоЕКГ продемонстровано зміну глобальної поздовжньої деформації міокарда на –1% (р<0,05) та циркулярної деформації серця на –3,3% (р<0,01).  Додатково встановлено зниження мінімального індексованого обсягу лівого шлуночка до –2,4 мл/м² (р<0,01) та підвищення функціонального індексу лівого шлуночка до 6,1 (р<0,01).

При дослідженні профілю безпеки препарату несприятливих змін на ЕКГ, зокрема подовження інтервалу Q–T, який вважається предиктором ризику виникнення шлуночкової аритмії, або ознак ішемії не було виявлено в жодній групі.

Висновки

Таким чином, необхідно проводити подальші дослідження препаратів, які впливають на контрактильність міокарда у пацієнтів кардіологічного профілю.

• Voors A.A., Tamby J.—F., Cleland J.G. et al. (2020) Effects of danicamtiv, a novel cardiac myosin activator, in heart failure with reduced ejection fraction: experimental data and clinical results from a phase 2a trial. Eur. J. Heart Failure.  doi:10.1002/ejhf.1933 (https://onlinelibrary.wiley.com/doi/abs/10.1002/ejhf.1933).

Юлія Жарікова