Актуальність

Поза рідкісну частоту, проблема раку молочної залози (РМЗ) у чоловіків полягає в задавненості патології на момент першого звернення за медичною допомогою. Незважаючи на анатомічно зумовлену визначеність та простоту діагностики, хворобу здебільшого діагностують на стадії місцево-поширеного та метастатичного раку, що істотно погіршує прогноз та має несприятливі соціальні наслідки. Зазвичай РМЗ виявляють у чоловіків віком <60 років. Головним симптомом на ранніх стадіях є наявність пухлини в молочній залозі. Локалізація пухлини в субареолярній зоні зумовлює клінічну картину захворювання, а саме: втягнення соска та специфічні зміни шкіри та підшкірної клітковини. Згідно з рецепторним статусом у чоловіків найчастіше виявляють пухлини молочної залози, позитивні до рецепторів естрогену та прогестерону (>80%). У 75% пацієнтів визначається низький рівень маркера клітинної проліферації Кі-67. За патоморфологічними ознаками найчастіше трапляється люмінальний А-варіант  або подібний люмінальному В-варіанту/HER2-негативний підтип РМЗ. Основний напрямок лікування у разі РМЗ у чоловіків спрямований на виконання радикальної мастектомії. Однак, враховуючи задавненість хвороби, залишається нез’ясованим поріг застосування ад’ювантної цитотоксичної хіміотерапії у пацієнтів із протоковим РМЗ. Суперечливість питання, спричинена дефіцитом статистичних даних, спонукала групу китайських дослідників на чолі з Хонг Паном (Hong Pan), Університет міста Нанкін, КНР. Результати опубліковані у липневому номері журналу «Cancer» (American Cancer Association) («Рак» Американського онкологічного співтовариства), 2020.

Результати

До дослідження були залучені 2713 пацієнтів, з яких 1817 (66,9%) не отримували хіміотерапії (контрольна група). Доцільність призначення хіміотерапії визначали за такими ознаками:

• вік;
• ступінь злоякісності пухлини;
• статус прогестеронових рецепторів.

За основну точку дослідження була визначена виживаність серед пацієнтів із РМЗ на ранній стадії, які отримували ад’ювантну цитотоксичну терапію. Як встановлено, в інтервенційній групі загальна смертність була на 26% нижчою порівняно з контрольною (р<0,001). Спираючись на дані, що летальність внаслідок ускладненого перебігу РМЗ серед пацієнтів інтервенційної групи знизилася на 21% (р=0,085), дослідники дійшли висновку, що застосування ад’ювантної цитотоксичної терапії пов’язане з вищою виживаністю пацієнтів із РМЗ (р=0,001) та меншою частотою ускладнень внаслідок неопластичного процесу. Враховуючи незадовільну клінічну відповідь на хіміотерапію у пацієнтів із позитивним статусом прогестеронових рецепторів (р=0,959), дослідники все ж зазначили підвищення рівня загальної виживаності у таких пацієнтів із РМЗ ІІ та ІІІ стадії (р=0,004). Кращі прогнози загальної виживаності та зменшення імовірності виникнення ускладнень були асоційовані з естроген-негативним рецепторним статусом (р=0,023 та р=0,009 відповідно до стадії раку). Враховуючи суттєве поліпшення клінічних симптомів під впливом хіміотерапії у пацієнтів із негативним прогестерон-рецепторним статусом при будь якій стадії РМЗ та з позитивним прогестерон-рецепторним статусом з РМЗ ІІ та ІІІ стадії, автори огляду дійшли висновку, що статус прогестеронових рецепторів пухлини істотно впливає на ефективність ад’ювантної  хіміотерапії та має прогностичне значення.

Висновки

Таким чином, необхідне проведення подальших досліджень з метою підтвердження результатів виконаного дослідження та визначення безпеки лікування для пацієнта.

• Pan H., Zhang K., Wang M. et al. (2020) The effect of chemotherapy on survival in patients with nonmetastatic male breast cancer: A population‐based observational study. Cancer, 126: 3830–3836 (https://doi.org/10.1002/cncr.32829) (https://acsjournals.onlinelibrary.wiley.com/doi/full/10.1002/cncr.32829).

Юлія Жарікова