Влітку сонячне проміння дуже активне та небезпечне, тому існують високі ризики перегріву та отримання теплового удару.
Найчастіше жертвами теплових ударів та інших пошкоджень, пов’язаних з високими температурами, стають підлітки, що активно займаються спортом, і маленькі діти, яких залишають без нагляду у транспортних засобах або інших приміщеннях з високою температурою повітря (або таких, що можуть нагріватися під дією прямого сонячного світла). Одним із завдань лікарів має бути консультування батьків або опікунів дитини щодо небезпеки, яку несе перегрів дитини, та заходів для запобігання дегідратації чи тепловому ураженню, а також розпізнавання цих станів.
Щоб вберегтися від перегрівання, крім захисту одягом, не забувайте пити достатньо води та відпочивати в прохолоді. При підозрі на теплове виснаження або тепловий удар необхідно якомога швидше охолодити потерпілого
Види теплових уражень
Теплові ураження — група патологічних станів, причиною яких є надмірне перебування під дією високих температур навколишнього середовища та нездатність організму до ефективної терморегуляції. Прояви теплових уражень можуть варіюватися від легких (тепловий гіпергідроз, тепловий стрес) до тяжких (тепловий удар), оскільки переносимість високих температур є індивідуальною для кожної людини. Реакція на перегрівання залежить від багатьох факторів, таких як загальний стан здоров’я, вентиляція у приміщенні, водний баланс і здатність до акліматизації (адаптації до зміни температур у короткий термін).
Тепловий гіпергідроз, або пітниця, часто виникає у дітей грудного віку під час їх перегрівання чи перебування у середовищі з високою вологістю. Виглядає як еритематозний папульозний або везикулярний висип, спричинений обструкцією екринових потових залоз. Лікування та профілактика включають носіння легкого, вільного одягу та уникання перегріву.
Тепловий набряк також є легкою формою теплових уражень, проявляється набряком гомілок, кистей та інших ділянок тіла. Це результат вазодилатації та венозного застою. Незважаючи на те що подібне теплове ураження частіше трапляється у людей похилого віку, воно може виникати й у дітей. При цьому температура тіла залишається нормальною, а саме явище не пов’язане із захворюваннями серця чи нирок. Лікування симптоматичне: підйом кінцівок, компресійні панчохи та переміщення до прохолоднішого середовища.
Теплові судоми (або судоми, пов’язані з фізичним навантаженням) – мимовільні скорочення скелетних м’язів, що виникають під час або після фізичного навантаження, часто в поєднанні з високою температурою навколишнього середовища. Судоми зазвичай болісні. Лікування: спокій, відновлення водного балансу, вправи, спрямовані на розтягнення м’язів та сухожилля.
Теплове синкопе також пов’язане з вазодилатацією та венозним застоєм. Є ортостатичним явищем, що характеризується нетривалою втратою свідомості, зазвичай спостерігається в осіб, які тривало стоять або різко змінюють позицію тіла в умовах підвищеної температури середовища. Температура тіла під час цього не підвищується. Лікування включає переміщення дитини у прохолодне середовище та перебування її у спокої до нормалізації самопочуття, а також контроль водного балансу.
Тепловий стрес є легкою формою теплового ураження. Він проявляється як фізичне виснаження та дискомфорт, набуті в результаті тривалого перебування на спеці або в приміщенні з високою температурою повітря. Симптоми зазвичай нетяжкі, температура тіла залишається в межах норми.
Теплове виснаження — стан середньої тяжкості, який проявляється підвищенням температури тіла (у межах 37–40 °C). Симптоми включають спрагу, головний біль, слабкість, короткочасну втрату свідомості, блювання та запаморочення. Часто супроводжується дегідратацією та рясним потовиділенням, а також тахікардією і різким зниженням артеріального тиску. Важливою рисою цього стану, яка відрізняє його від теплового удару, є відсутність порушень з боку центральної нервової системи (ЦНС) та порушень функції внутрішніх органів. Якщо симптоми з боку ЦНС і виникають (головний біль, помірна дезорієнтація), то вони швидко зникають у спокої та під час охолодження організму. Лікування включає фізичний спокій, зняття зайвого верхнього одягу та спортивного спорядження, переміщення постраждалого у приміщення з нижчою температурою повітря та пероральну або внутрішньовенну регідратацію. Методи охолодження можуть включати прохолодний душ або накладання холодних компресів. При несвоєчасному виявленні теплове виснаження може перейти в тепловий удар. За своєчасного надання необхідної допомоги симптоми досить швидко усуваються в більшості пацієнтів і вони не потребують госпіталізації.
Тепловий удар — найтяжчий прояв теплового ураження та результат порушення терморегуляції. Це стан, який загрожує життю і характеризується підвищенням температури тіла вище 40 °C, що супроводжується порушенням функцій ЦНС та виникає у зв’язку з надмірним перебуванням у середовищі з високою температурою повітря. Порушення ЦНС можуть проявлятися як збудження, дезорієнтація, делірій або кома. Дуже важливо вчасно відрізнити тепловий удар від теплового виснаження, оскільки зовні ці стани можуть бути схожі.
Як уникнути теплового ураження у дитини
- Виходячи на вулицю в спекотний літній день, обов’язково надягайте малюкові світлу панамку і легкий одяг з натуральних тканин. Утримуйтися від перебування в жарку пору доби під прямими сонячним променями з дітьми молодше одного року.
- Пам’ятайте, що діти зі світлою шкірою мають більше шансів отримати сонячні опіки шкіри та очей, ніж смагляві. Уникайте перебування на сонці в жарку пору року в період з 10 до 15 години. Навіть у хмарні дні ультрафіолетові промені сонця потрапляють на оголену шкіру і можуть пошкодити її.
- За 20-30 хвилин до прогулянки нанесіть на відкриті ділянки шкіри дитини сонцезахисний крем з фактором захисту не менше 25-30 одиниць. Не забувайте наносити крем повторно – кожні 2 години перебування на вулиці і, додатково, після купання.
- Навчіть дитину користуватися сонцезахисними засобами: головні убори, сонцезахисні окуляри, майки (особливо на пляжі). Дітям потрібно носити не іграшкові, а нормальні окуляри з фільтрами з трайвекса або полікарбонату, що повністю блокують сонячні ультрафіолетові промені діапазонів А і В.
- Не забувайте, що перші сонячні ванни Вашої дитини не повинні перевищувати 5-6 хвилин, а після утворення засмаги – 8-10 хвилин. Приймайте сонячні ванни (загорайте) з дитиною не більше 2-3 разів на день, з перервами, під час яких дитина має знаходитися в тіні. По можливості, беріть з собою на пляж парасольку від сонця. Для попередження перегрівання, частіше пропонуйте маляті питво, протирайте вологою серветкою, рушником його обличчя і відкриті ділянки тіла.
Чого робити не можна при тепловому ураженні
- Не змащуйте постраждалі від сонячного опіку ділянки шкіри спиртовмісними засобами, оскільки вони додатково ушкоджують шкіру і ускладнюють загоєння. Не застосовуйте на постраждалих частинах тіла речовин на жировій основі (вазелін або інші густі мазі, а також різні олії : обліпихова, соняшникова і т.д.), оскільки вони ускладнюють виділення тепла і поту і, відповідно, ускладнюють загоєння опіку.
- Не застосовуйте для лікування сонячного опіку у дітей спреї та мазі, що містять бензокаїн (анестезин), який може викликати роздратування і алергічну реакцію на шкірі дитини. Не кладіть лід або воду з льодом.
- Не вскривайте бульбашки на шкірі в місцях опіків. На бульбашки, що самостійно розкрилися можна нанести мазь з антибіотиком (ерітроміціновая, тетрациклінова тощо) і зверху покласти стерильну, марлеву серветку. За відсутності серветки можна скористатися чистою прасованою носовою хусткою.
